Тема. Числівник. Особливості відмінювання числівників. Зв’язок числівників з іменниками. (1 курс)

Спостереження показують, що чи не найбільше помилок у мовленні допускається саме у відмінюванні числівників. Для засвоєння цієї теми слід пам’ятати, що всі числівники поділяються на два розряди: кількісні (виражають кількісну характеристику предметів, відповідають на питання скільки?) і порядкові (означають порядок при лічбі, відповідають на питання котрий?).

Порядкові числівники відмінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники: другий – другого, другому. У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово: сімдесят сьомого, тисяча дев’ятсот дев’ятого року.

Кількісні числівники відмінюються за такими типами:

Перший тип – числівник один. Він відмінюється за родами, числами, відмінками подібно до прикметників твердої групи: одного, одному, одним, (на) одному/-ім.

Другий тип відмінювання становлять числівники два, три, чотири, багато, кілька, стільки, а також всі збірні. Вони відмінюються за зразком:

Н. три чотири багато

Р. трьох чотирьох багатьох

Д. трьом чотирьом багатьом

З. трьох(три) чотирьох (чотири) багатьох (багато)

О. трьома чотирма багатьма (багатьома)

М. на трьох на чотирьох на багатьох

Треба пам’ятати, що в орудному відмінку вживається форма трьома, але чотирма (без ь), багатьма і багатьома.

Третій тип – це відмінювання числівників від п’яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканадцять, кількадесят відмінюються як п’ять (у складних числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюється тільки друга частина). 

Наприклад:

Н. п’ять	сім	п’ятдесят
Р. п’яти	семи (сімох )	п’ятдесяти (п’ятдесятьох)
Д. п’яти(ьом)	семи (сімом)	п’ятдесяти (п’ятдесятьом)
З. п’ять(п’ятьох)	сім (сімох)	п’ятдесят (п’ятдесятьох)
О. п’ятьма(ьома)	сьома (сімома)	п’ятдесятьма (п’ятдесятьома)
М. (на) п’яти(ьох)	семи (сімох)	п’ятдесяти (п’ятдесятьох)

Числівники цієї групи можуть також відмінюватися, як і збірний числівник п’ятеро. У формах орудного відмінка сьома, вісьма є так само закінчення -ма, як і в інших числівників, але воно злилося з кінцевим приголосним основи: сьом + ма, вісьм + ма.

Тут є кілька характерних рис:

1) в усіх відмінках, крім називного, допускаються паралельні форми;

2) у назвах десятків (п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят) в українській мові змінюється лише друга основа (п’ятдесяти, п’ятдесятьма, на п’ятдесяти, п’ятдесятьох);

3) у числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування голосного і з е, о: шести, семи, восьми, але в орудному відмінку: шістьма, сьома, вісьма;

4) у числівниках – назвах десятків, не пишеться м’який знак: п’ятдесят, шістдесят...;

5) у числівниках одинáдцять, чотирнáдцять наголос такий, як і в дванáдцять, тринáдцять і т.д., а в сімдесят, вісімдесят - як у п’ятдесят, шістдесят;

6) у слові шістнадцять спрощення -стн- на письмі не передається.

Четвертий тип – це відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто, які в усіх непрямих відмінках мають закінчення -а (крім знахідного, де зберігається форма називного відмінка).

У складних числівниках від двохсот до дев’ятисот, а також кількасот змінюються обидві частини: перша – як числівник два або п’ять, друга – як іменник місто в множині. Пишуться вони разом.

Н. три міста триста п’ять міст п’ятсот

Р. трьох міст трьохсот п’яти міст п’ятисот

Д. трьом містам трьомстам п’яти містам п’ятистам

З. три міста триста п’ять міст п’ятсот

О. трьома містами трьомастами п’ятьма містами п’ятьмастами (п’ятистами)

М. (на) трьох містах трьохстах п’яти містах п’ятистах

Тільки числівник двісті в називному відмінку має своєрідну форму (це колишня двоїна).

Числівники тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни й групи.

У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відповідний кількісний числівник, а знаменник - як порядковий. Причому після чисельника дві, три, чотири знаменник ставиться у формі називного відмінка множини, а після п’ять і більше – у формі родового множини: дві треті (частини), три п’яті (частини), чотири десяті (частини), дев’ять десятих (частин).

Зв’язок числівників з іменниками

Числівник один узгоджується з іменником у числі, роді й відмінку: один підозрюваний, одна хустка, одним підозрюваним, однією хусткою.

Числівники два, три, чотири, а також складені числівники, останнім компонентом яких є числівники два, три, чотири, вимагають від іменників, які стоять при них, форми називного відмінка множини з наголосом родового відмінка однини: дві сестри, чотири книжки. Лише іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, та іменники IV відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини: двадцять два киянина, тридцять три селянина. Це стосується також іменників ім’я, плем’я: два імені, три племені.

Означення, яке входить до складу словосполучення, може мати форму називного чи родового відмінка множини: три святкові дні (три святкових дні). Такої думки дотримується, наприклад, Н. Потелло. Ми ж поділяємо думку О. Сербенської, І.П. Ющука, Г.І. Гладіної про те, що все-таки потрібно надавати перевагу сполученню три святкові дні, а не три святкових дні. Приклад: На сесії Верховної Ради прийнято сто двадцять два важливих закони. Без означення ми не сказали б інакше, як тільки прийнято сто двадцять два закони, отже, і з означенням ці закони мусять залишатись важливі, а не важливих.

Числівники два, три, чотири не сполучаються з іменниками, що не підлягають лічбі (золото, гордість, значення); що мають форму множини (хрестини, ножиці); а також з іменниками четвертої відміни (теля, лоша, курча). Для переліку вживаються або збірні числівники (двоє ножиць, четверо телят), або звороти зі словами "голів", "штук", тощо (чотири голови телят).

Числівники п’ять, шість і т.д. підпорядковують іменники в родовому відмінку множини: п’ять яблук, шість груш, дванадцять годин. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменниками: чотирьом робітникам, вісьмома будинками.

Після дробових числівників іменник стоїть незмінно в родовому відмінку однини: півтора місяця, півтора року; дві десяті процента, двох десятих процента, двом десятим процента, двома десятими процента. Рідко іменник може мати форму родового відмінка множини: дві п’яті виробів, одна десята запасів нафти.

Але якщо є вислів з половиною, з чвертю, то іменник набуває форми, якої вимагає власне кількісний числівник: два з половиною місяці, чотири з половиною роки, п’ять з чвертю років.

При числівниках тисяча, мільйон, мільярд, нуль у називному відмінку однини іменники мають форму родового відмінка множини: тисяча чоловік, мільйон гривень, нуль цілих.

Щодо числівника половина. Половина – це одна з двох рівних частин, на які поділене ціле. З огляду на це, не можна говорити про більшу чи меншу половину. А тому буде неправильно: Більша половина курсантів зав-дання виконала раніше, ніж передбачалося. Треба сказати: Більше половини курсантів завдання виконали раніше, ніж передбачалось або Більша частина курсантів… чи Більшість курсантів… .

Числівники двоє, троє, четверо та інші вживаються:

1) з іменниками, що мають лише форму множини (троє лещат, четверо дверей);

2) з іменниками чоловічого роду на означення осіб, тварин і птахів (четверо коней, семеро орлів, двоє хлопців, троє незнайомих);

3) з іменниками четвертої відміни (четверо телят);

4) з іменниками середнього роду, у тому числі й тими, які позначають назви неістот (двоє озер, троє вікон);

5) з особовими займенниками (їх було п’ятеро, нас з тобою двоє).

Але слід пам’ятати, що збірні числівники надають словосполученням деякий знижувальний відтінок, а тому не можна говорити двоє академіків, троє маршалів, генералів, професорів, президентів тощо, у таких випадках уживають числівники два, три, чотири і т.д

.

Для визначення часу в українській мові користуються числівниками кількісними та порядковими. Години називають порядковими числівниками від 1 до 24. Наприклад: Зустрінемося о двадцять другій годині. Кількість хвилин слід називати кількісними числівниками: Відлітаємо з аеропорту Бориспіль о п’ятнадцятій годині 25 хвилин. Якщо треба сказати про орієнтовно визначений між двома годинами час, то вживають прийменник на з порядковим числівником: Я прийду на п’ятнадцяту годину.

Слово "другий" в українській мові вживається як порядковий числівник: Я вже другий раз тобі нагадую про це. В інших випадках використовується займенник інший: Чому не якийсь інший, а саме цей тип людини привабив, запав тобі в душу?